Самый маленький в мире аквариум с рыбками (відео)

Российский миниатюрист Анатолий Коненко занимается искусством микроминиатюры уже три десятилетия. Он придумал свою собственную технологию письма на рисовых, маковых зернышках, а также человеческих волосах, а недавно создал самый маленький в мире аквариум с живыми рыбками.

--------------------------------------------

1. Этот малюсенький аквариум сделан из стеклопластика, на дне растут живые водоросли, и рыбки в нем тоже самые настоящие — 5 мальков данио рерио, размер которых не превышает 4 миллиметра.

Відлуння катівської сповіді

Нарешті сталося! Нещодавно побачили світ спогади колишнього екзекутора (точніше-ката) з польської Армії  Крайової, виконавця смертних вироків, що здійснювалися на безневинних українцях в часі війни і після неї. Маємо на увазі спогади бойовика диверсійного відділу польського національного підпілля Стефана Дембського, що вийшли під назвою «Виконавець» у видавництві «Osrodek KAPTA». 

Армія Крайова, прославившись героїчною боротьбою
 з німецькими окупантами і Варшавським повстанням,
зганьбила себе звірячою жорстокістю своїх  вояків
 щодо безвинних  жінок, дітей і старих людей,  яких
кати вбивали тільки за те, що ті були українцями.

Перша назва, тобто «Кат» краще відтворює зміст книжки ніж «Екзекутор», бо розкриває моральне обличчя юнака, який у передвоєнний час виховувався у ненависті до всього українського, а в часі війни і після неї, своє виховання, втілював у життя, вбиваючи (разом з такими ж приятелями) українців, тільки лише за те, що вони були українцями і проживали на своїй, не чужій землі.

Кому интим, а кому – помыться!..

Пока европейцы стыдливо мылись в бочках и тазиках, Россия ходила в баню, где мылись все вместе без учета возраста, сана и даже пола (разделить бани на мужские и женские удалось только императрице Екатерине в 1743 году!).

В далеком 1583 г. приехали в Россию английские купцы Горсей и Флетчер. Бояре повели их в баню («Третьяковки» тогда не было – куда ж еще ходить?). К ним присоединилась боярыня Морозова со своими служанками-растиральщицами. Зашли англичане в русскую баню и остолбенели, увидев, как несколько голых девушек моются…

Міф про 23 лютогою. Одне з найпопулярніших радянських свят не має ніякої фактичної основи

Революційні матроси так завзято захищали
 молоду соціалістичну республіку, що, побачивши німців,
утекли з переляку з-під Гатчини аж до Самари!

Не було жодної людини в СРСР, яка б не знала, що таке 23 лютого і навіщо його відзначають. Ще в дитячих садках напередодні малишні говорили: «Дітки, наближається 23 лютого – День Радянської армії і Військово-морського флоту СРСР. Не забудьте привітати ваших дідусів, тат і старших братів». Читати ми вчилися по стендах із зображенням червонозоряного воїна в кашкеті з автоматом Калашникова під трьома прапорами Збройних Сил СРСР – сухопутних військ, авіації і військово-морського флоту і неодмінним написом «23 лютого – День Збройних Сил СРСР».

У першому класі наші пізнання про 23 лютого доповнювалися неодмінною фразою: «Радянський народ відзначає 23 лютого день своїх Збройних Сил тому, що в 1918 році загони молодої Червоної армії розбили під Нарвою і Псковом німецькі війська». Про це зняли кіно (у 1970 р. на Мосфільмі «Червона площа» режисера Василя Ординського, за участю Вячеслава Шалевича і Станіслава Любшина), писали картини («Народження Червоної армії» Дмітрієвського і Прокоп”євського, 1957). І лише небагато знали, що це був черговий міф радянської пропаганди, що не мав нічого спільного з тим, що було насправді. Тобто, фактично день 23 лютого не має ніякої прив'язки до подій, і день Радянської армії, як його називали ще недавно, міг відзначатися в будь-який інший день.

День народження пасічника!

Вітаю усіх з днем народження "рук, які ніколи не крали"! Подякуймо за донецький "мед", який заготував нам цей недолугий пасічник!

Українці Австралії масово вийшли проти політрепресій в Україні

February 23rd, 9:13

Originally posted by bilozerska at Українці Австралії масово вийшли проти політрепресій в Україні

Про це, мабуть, вже написали всі - одна я, будучи у Львові, пропустила цю непересічну подію. Так і не написала б про неї - але постійний читач мого блогу з Австралії прислав коротенький реліз і кілька власних фото.

 
Фото Михайла Лисевича

"В суботу 19/02/2011 Союз Українських Організацій Австралії провів мітинги під Українським і Російським посольствами. Акція почалася Панахидою перед Пам'ятником Голодомору на подвір’ї Центру УАПЦ.
Далі учасники рушили до посольства України (колона розтягнулась метрів на 200). Під посольством України мітингувальники вимагали припинити в Україні політичні переслідування, згортання громадянських свобод і наступ на Українську мову і культуру. Вимоги були передані послу України в Австралії.
Після цього мітинг перемістився до посольства Російської Федерації. Основна вимога протестувальників, - припинити утиски українських організацій в Росії".

Прекрасний репортаж з цієї акції, девізом якої стало "Ні! Не будемо мовчати, але вимагати" - в подробицях від Марічки Галабурди-Чигрин тут.
Тут і тут сила-силенна її ж фоток.

До речі, молодці вони, ці українці з Австралії, - згадали поіменно всіх репресованих - від тризубівців до Луценка.

Особо не паримся!

Що робити, коли порушують твої права

Перший рік президентства ВікторЯнуковича та роботи його «команди ефективних менеджерів» чітко позначив тренд країни у напрямку авторитаризму. Ми спостерігаємо процес концентрації влади в руках однієї з політичних еліт, зміцнення та форматування адміністративної вертикалі відповідно до потреб цієї еліти, вражаючі успіхи цензури в засобах масової інформації, тиск на громадських активістів та журналістів, вибіркові переслідування лідерів політичної опозиції. 

Не потрібно володіти даром пророцтва, щоб спрогнозувати продовження розвитку цих тенденцій і в 2011 році. Цілком очевидно, що ситуація буде погіршуватися. Влада буде ставати все більш закритою для контролю з боку суспільства, буде діяти все більш грубо і нахабно, посягаючи на права і законні інтереси українців. Влада буде зміцнюватися, суспільство буде слабшати.

На кого сподіватися? 

Будь-яка влада гідна того, щоб їй протистояти. А тим більше гідна нашого протистояння влада, що намагається обдурити нас з перших своїх кроків. Звідки ми можемо чекати на підтримку? Хто може стати нашим союзником у цьому протистоянні?

Якщо тебе звинувачують у вчиненні злочину? (поради правозахисника)

Проблема взаимоотношений простых граждан с представителями правоохранительных органов становится в Украине все острее. Отечественные СМИ пестрят сообщениями о произволе со стороны тех, кто призван стоять на страже наших прав и свобод. О незаконном преследовании, пытках, гибели наших соотечественников. Особенно страдает молодежь – в силу отсутствия жизненного опыта и незнания законов. Чтобы хоть частично возместить пробел в их знаниях “ПВ” с разрешения Ассоциации украинских мониторов по соблюдению прав человека в деятельности правоохранительных органов публикует очень интересную работу активиста этой организации Владимира Батчаева.

Юний друже! Так, так – юний, бо ця невеличка брошура написана саме для молоді. Написана як спроба поділитися життєвим досвідом та певними знаннями щодо дуже важливого питання – як зробити своє життя безпечнішим. Ти тримаєш у руках не нудне повчання чи моралістичну проповідь, це серйозна, але відверта розмова, а тому відразу будемо на «ти».


Ситуація 6. Тебе звинувачують у вчиненні злочину

Запам’ятай! Згідно з чинним законодавством твоє затримання за підозрою у вчиненні злочину не може тривати більше 72 годин, тому особливу увагу зверни на те, щоб у протоколі були вірно вказані дата та час твого затримання. Протягом 72 годин міліція зобов’язана або звільнити тебе, або доставити до суду, яким приймається рішення про можливість твого подальшого перебування під вартою.

Ліна Костенко у Харкові (Відео)

Штец, кулєбяки с расстєгайчиками не желаєтє?

Не кушай суши - предателем станешь! 

Вчора почув у ранковому випуску Бі-Бі-Сі, що у Петербурзі  останнім часом закрили чи то 9 чи 11 ресторанів японської кухні. І хоч  закривала їх санстанція, багато хто вважає це демаршем квасних расєйських патрійотів, обурених непоступливістю острівної держави.

І справді, перед тим лунали заклики ігнорувати японські товари через дипломатичний конфлікт між РФ і Країною сонця, що сходить. Її чільники знову заявили , що південні Курили - то є їхні північні території, окуповані ще за часів СРСР, під час Другої світової війни. І протестували проти приїзду туди Д. Мєдвєдєва.

 От "свідомі" росіяни й закликають покарати своїх східних сусідів, відмовившись від суші й саке.

Задержанного за голову Сталина "тризубовца" пытают "до потери пульса"

Задержанного за голову Сталина "тризубовца" пытают "до потери пульса"

Почнемо День кохання з чудової пісні!

"Як ви", співає Жан-Жак Гольдман!

Це той суддя, що на побігеньках у мстивих ДАІшників?

Судья Иванов таки существует. Но очень засекречен

ГАИшники мстят водителю, поймавшего их коллегу на "телячьей мове"

ГАИшники мстят водителю, поймавшего их коллегу на "телячьей мове"

Одяг не тхнутиме потом!

Цікаво, а запах парфум  срібло теж нищитиме? )))

Цікаво, це чергова замануха, чи, може, й справді одяг не тхнутиме й не буде шкідливим? Якби ще не забруднювався, взагалі була б бомба! )))  http://www.novate.ru/blogs/120211/16822/

Ти і міліція, або Як поводитися з представниками правоохоронних органів

Проблема взаимоотношений простых граждан с представителями правоохранительных органов становится в Украине все острее. Отечественные СМИ пестрят сообщениями о произволе со стороны тех, кто призван стоять на страже наших прав и свобод. О незаконном преследовании, пытках, гибели наших соотечественников. Особенно страдает молодежь – в силу отсутствия жизненного опыта и незнания законов. Чтобы хоть частично возместить пробел в их знаниях “ПВ” с разрешения Ассоциации украинских мониторов по соблюдению прав человека в деятельности правоохранительных органов публикует очень интересную работу активиста этой организации Владимира Батчаева. Юний друже! Так, так – юний, бо ця невеличка брошура написана саме для молоді. Написана як спроба поділитися життєвим досвідом та певними знаннями щодо дуже важливого питання – як зробити своє життя безпечнішим. Ти тримаєш у руках не нудне повчання чи моралістичну проповідь, це серйозна, але відверта розмова, а тому відразу будемо на «ти».

Що робити, якщо тебе затримали і звинувачують у злочині. Поради правозахисника.

Проблема взаимоотношений простых граждан с представителями правоохранительных органов становится в Украине все острее. Отечественные СМИ пестрят сообщениями о произволе со стороны тех, кто призван стоять на страже наших прав и свобод. О незаконном преследовании, пытках, гибели наших соотечественников. Особенно страдает молодежь – в силу отсутствия жизненного опыта и незнания законов. Чтобы хоть частично возместить пробел в их знаниях “ПВ” с разрешения Ассоциации украинских мониторов по соблюдению прав человека в деятельности правоохранительных органов публикует очень интересную работу активиста этой организации Владимира Батчаева.

Юний друже! Так, так – юний, бо ця невеличка брошура написана саме для молоді. Написана як спроба поділитися життєвим досвідом та певними знаннями щодо дуже важливого питання – як зробити своє життя безпечнішим. Ти тримаєш у руках не нудне повчання чи моралістичну проповідь, це серйозна, але відверта розмова, а тому відразу будемо на «ти».

Запам’ятай! Згідно з чинним законодавством твоє затримання за підозрою у вчиненні злочину не може тривати більше 72 годин, тому особливу увагу зверни на те, щоб у протоколі були вірно вказані дата та час твого затримання. Протягом 72 годин міліція зобов’язана або звільнити тебе, або доставити до суду, яким приймається рішення про можливість твого подальшого перебування під вартою.

Ну как им не стыдно! "У меня зарплата всего 15 тысяч, на нормальную жизнь этого не хватает"

Ну как им не стыдно! "У меня зарплата всего 15 тысяч, на нормальную жизнь этого не хватает"

Треть россиян считает, что Солнце вращается вокруг Земли

Треть россиян считает, что Солнце вращается вокруг Земли

Ой, Богдане, Богданочку, бідний мій синочку!... або Чому дедалі більше українців перейменовують Переяславську раду на зраду

Кобзарі вііддавна уособлювали українскість
і були скарбниками нашого непокірного духу.
Саме тому більшовики їх знищували під корінь 

Кілька годин тому, під час обідньої перерви зайшла до мене у кабінет старенька жіночка. Трохи знайома — ми інколи зустрічалися на різних творчих здибанках. Обговоривши справи, ми вже розпрощалися. Аж раптом Ганна Тимофіївна, вже від порогу запитала, чи не можу їй допомогти.

Мовляв, вона вже вже багато років розшукує повний текст пісні, яку чула ще у дитинстві від своєї бабці, а та, у свою чергу, - від мандрівних кобзарів, ще до того, як їх знищили комуністи у 30-х роках (Їх тоді багато було у Придніпров'ї). Так от, там є такі слова:

Ой, Богдане, Богданочку,

Бідний мій синочку!

Аукнеться -

Відгукнеться

Твоє діло -

Діло недозріле

На наших діточках...

Словом, пісня, присвячена Переяславській раді і її наслідкам. Ганна Тимофіївна каже, що за радянських часів, а особливо останнім часом усе згадує цю пісню (незважаючи на те, що бабця благала допитливу дівчинку забути її). Але, на жаль, ні бабуся не знала, ні моя співбесідниця не змогла знайти повний текст кобзарської пісні. Тому й попросила мене допомогти їй у цьому.