Регіональні вибрики

П'ятачок Віні-Пуху:
- Віні, Віні, куди йдемо?
- Свиню грати.
- А вона згодна?
- А хто тебе питатиме?

Вже сьомий рік саме цей анекдот спливає у пам’яті у відповідь на будь-яку подію, хоч якоюсь мірою дотичну до Януковича та його партії. І не лише на національному рівні. Так само зухвало біло-блакитні поводяться і у провінції.

Взяти хоча б Західний Донбас, який віднедавна повністю підім’яли під себе регіонали. Продавлюють потрібні їм рішення за будь-яку ціну, незважаючи ні на що. Взяти хоча б учорашні події: у Павлограді та районі одночасно відбувалися сесії місцевих рад.

Сільські депутати обирали нового голову райради (попередник раптово помер від інсульту). Висунули дві кандидатури – від бютівців та регіоналів. Голосували таємно. За бютівця 21 голос, за регіонала – 20, один проти всіх і ще один бюлетень незаповнений, чистий. Здавалося б, все зрозуміло: переміг бютівець. Ага – січас! Регіонали продавлюють рішення переголосувати (мовляв, хтось випадково забув поставити галочку на чистому бюлетені(!)).

И коли голосували вдруге, депутати «чомусь» робили позначки вже на очах у членів комісії. Тут уже бютівці збунтувалися від такого «бєспрєдєлу». Тухлі відмазки регіоналів про право депутатів заповнювати бюлетені перед ким завгодно не проканали.

Після бурхливого з’ясування стосунків вирішили перенести сесію на тиждень. Гадаю, зайве говорити, кому на руку така пауза, хто нею скористається і яким чином. Єдине що втішає: кандидат від регіоналів особисто мені значно симпатичніший, ніж бютівець. Принаймні фахівець, аграрій. А не колишній ДАЇшник, як його суперник. Досить того, що головою РДА Янек призначив колишнього директора шахти.

А в місті – земельні чвари. Мер-регіонал вже, здається, вп’яте спробував протягти рішення про будівництво АЗС на території унікального водозабору. Незважаючи на те, що у кількох десятках метрів від того місця уже стоїть автозаправка. І цього разу депутати не далися. Але, як кажуть, вода камінь точить. Ниньки регіонали ще й як почуваються на силі. А почуття міри їм не притаманне.

Як знайти, редакцію "ПВ", де я працюю


Просмотреть Популярные Ведомости на карте большего размера

Гибель Качиньского – страшный удар для всех нас

Авиакатастрофа, произошедшая в минувшую субботу под Смоленском, стала страшным ударом не только для Польши, но и в значительной степени для Украины. Поскольку погибший президент Лех Качиньский, являясь одной из ключевых фигур европейской политики, играл на стороне нашего государства.

Леха Качиньского можно сравнить с руховцами старой закваски. Такими, например, как Вячеслав Черновол и Левко Лукьяненко... Он так же, как и они, имел богатый опыт подпольной борьбы. Стоял у истоков легендарной «Солидарности», долгое время был соратником Леха Валенсы. И – главное – остался верен своим идеалам.

Вместе со своим братом-близнецом Ярославом Лех Качиньский создал партию «Право и Справедливость», главным постулатом которой была борьба с преступностью. Именно бескомпромиссной борьбой с криминалом этот политик завоевал себе большую популярность. И достиг того, чего не удалось украинским патриотам-руховцам – стал президентом своей страны. Причем сильным, эффективным президентом. Его не устраивало, что политику в Евросоюзе диктуют Германия и Франция.

Под руководством Леха Качиньского экономически крепнущая Польша стала принципиальным оппонентом так называемым странам старой Европы. И превратилась в центр, вокруг которого начали группироваться государства новой Европы, то есть бывшего соцлагеря. Таким образом им удавалось отстаивать свои интересы.

Кроме того, Польша при Л. Качиньском продолжала быть главным адвокатом Украины на международной арене. Именно чувствуя за спиной такого надежного и сильного партнера, наша страна училась, не прогибаясь, на равных говорить с той же Россией и другими соседями.

Будучи реалистом и продолжателем линии маршала Юзефа Пилсудского, возродившего Реч Посполитую, Л. Качиньский понимал, что сильная Украина выгодна, прежде всего, Польше. По крайней мере, как буфер между его страной и Россией, от которой Польша уж слишком натерпелась. Достаточно вспомнить:
- три раздела Польши в 18 веке, в которых Российская империя принимала самое активное участие,
- Советско-польскую войну 1919-1920 годов, когда только военный гений маршала Ю. Пилсудского помог разгромить под Варшавой войска Тухачевского,
- пакт Риббентропа-Молотова и нападение СССР на Польшу 17 сентября 1939 года, расстрелы польских офицеров,
- оккупационные войска и насаждение марионеточного правительства после Второй мировой войны.

Интересы Польши и Украины совпадали и в экономической сфере, прежде всего, в энергетике.
Л. Качиньский был сторонником создания южного коридора для доставки в Европу нефти – через Кавказ и Украину. Чтобы уменьшить зависимость от России.

Такая независимая политика не могла не раздражать Россию, Германию и Францию, которые так и норовят, сообразив междусобойчик, снова перекроить Европу под себя, игнорируя интересы менее сильных соседей, в том числе и Украины.

Так что с гибелью Л. Качиньского и представителей польской политической элиты, среди которых было немало его единомышленников, Украина может потерять самого верного и последовательного союзника. Ведь не известно, кто будет избран президентом Польши.