Хочу бути бюрократом! або Закон Паркінсона у дії

Сьогодні «слуги народу» відзначають своє професійне свято – день місцевого самоврядування. У Павлограді урочистості з цієї нагоди відбулися вчора. І там у вітальних спічах я нарешті почув ту інформацію, яку нам, місцевим журналістам останнім часом ніяк не вдавалося здобути. А саме - щодо кількості урядників у 120-тисячному Павлограді. Виявляється, їх уже понад дві сотні (а точніше – 221)! І мало не третина – молодь!..

Кадровою політикою місцевих органів влади ми особливо зацікавилися приблизно 5-6 років тому, коли (за неофіційними даними – бо спробуй-но отримати РЕАЛЬНИЙ штатний розклад!) чисельність апарату значно перевищила 100 чоловік. І це в той час, коли міська влада вже не займалася ні місцевою економікою, ні промисловістю, а контролювала тільки комунальну сферу, місцеві спорт, культуру, освіту й медицину.

Навіть колишні чиновники, які працювали ще за радянських часів, не могли збагнути, навіщо стільки людей потрібно тримати у місцевих органах самоврядування? І згадували, що ще на початку 80-х років, коли на повну потужність працювали місцеві промислові гіганти ПХЗ, ПМЗ, ПЗТО, Павлоградхіммаш, Ливмаш, 10 шахт, збагачувальна фабрика, комбінат Дніпрошахтобуд, кілька будівельних комбінатів і десятки менших підприємств, у Павлоградському виконкомі працювало трохи більше 30 людей. І вони встигали контролювати роботу заводів і фабрик, спорудження багатоповерхівок (місто переживало будівельний бум), вирішувати комунальні проблеми тощо.

Сьогодні місцева влада позбавлена левової частки тієї роботи. І водночас кількість працівників у органах місцевого самоврядування зросла більше, ніж у сім разів (ще раз підкреслю – ПРИ ЗНАЧНОМУ ЗМЕНШЕННІ ОБСЯГІВ РЕАЛЬНОЇ РОБОТИ)! І діяльність цих органів абсолютно недолуга. Тобто ще якихось 25-30 років тому 30 фахівців при значно більшому навантаженні працювали ефективніше, ніж 221 сучасний горе-фаівець зараз! Хіба це не найкрасномовніший приклад дії аж кількох законів Паркінсона?! ( про ці закони див. http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD_%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B8%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%BD%D0%B0, а також

http://lib.ru/DPEOPLE/PARKINSON/parklaws.txt - дуже цікаво і повчально). Ми навіч переконуємося, що неконтрольовані чиновники безупинно множать собі подібних, таким чином роблячи систему самоврядування дедалі менше життєспроможною, аж доки не доведуть її до краху.

І дійсно, якщо далі так піде, то незабаром виконком та його служби стануть головними працедавцями Павлограда. А щодо зарплат (включно з преміями, надбавками і т. ін.), то чиновникам нашим, гадаю, вже зараз можуть позаздрити навіть шахтарі. І молодь, як бачимо, вже унюхала усі ці переваги. Одне запитання: хто ж тоді вироблятиме ті блага, до яких такі ласі слуги народу, якщо усі ми увіл’ємося в їх лави й разом з ними почнемо тупо перекладати папери з місця на місце?! І – головне – хто ж тоді нам хабарі носитиме?

P.S. Як у краплі води можна розгледіти океан, так і павлоградську ситуацію логічно екстраполювати на всю Україну, чи не так? А може, я помиляюся?