Вже чимало українців ладні повторити ці слова у слід за данцями
Ніколи й ні про що я не мріяв так сильно, як про велосипед. З раннього дитинства я милувався його формами, які вважав досконалими і прекрасними. Але стати власником такого чудового залізного коня з певних причин довго не щастило – не давав Бог свині крила, що вдієш!
Свого улюбленця я придбав лише у зрілому віці, коли відсвяткував свій 24 день народження (відкладав гроші зі стипендії). І була це зелена «Україна». Відтоді цей ровер – мій найвідданіший супутник по життю. За 29 років стільки деталей замінено, вже й рама колір змінила. Але він і досі справжній красень.