Ця промосковська влада не полишає спроб і навряд чи добровільно відмовиться зрусифікувати всю Україну. Вона лише вичікує, аби підкласти міну в законодавство у вигляді нового закону про мови. Прикриваючись при цьому "святими ідеями демократії".
Один мій знайомий, російський "патріот"( а простіше - шовініст за переконаннями), після того. як регіонали та іх сателіти вкотре сколихнули суспільство мовним питаням, обурювався: "Зачем эти дураки снова языковой вопрос поднимают?! Они что не видят, как мы потихоньку русифицируем Украину - через телевидение, шоу-бизнес, современную литературу?! Своими воплями, ажиотажем вокруг второго государставенного они только разбудят этих "щирых" салоедов! Мы бы и без статуса второго государственного их мову вытеснили. А так эти бандеровцы снова хвост поднять могут".
І він мав рацію. Навіть Ющик з Юлькою не зупинили повзучу русифікацію. І, як на мене, навіть не прагнули цього робити. Навпаки - присипляли пильність українців: мовляв, відтепер вам нічого не загрожує, процес відродження нації вже незворотній. Тому варто подякувати п'ятій колоні за те, що вона своїми спробами узаконити русифікацію таки будить суспільство.
З шовіністами й кремлівськими запроданцями на цю тему дискутувати немає сенсу. А от тим громадянам, яких русифікатори прагнуть обдурити і, прикриваючись ідеями демократії, нав'язати двомовність, варто поянювати небезпеку, на яку наражається наша Батьківщина.
Запитати їх, чи усвідомлюють вони, що можуть стати відвертими провідниками колонізації й повного поглинання Росією України? Будь-яка державна дво- й багатомовність - це фактор нестабільності й загроза цілісності будь-якої країни. Навіть у Європі. Швейцарія - чи не єдине виключення. Але й там не все просто. В одну державу об'єдналися кантони з корінним населенням - німцями, французами, італійцями й рето-романцями. І хоч на загальнодержавному рівні там 4 державні мови, у кожному кантоні домінує лише своя. Без володіння мовою кантону там довго не проживеш. І то чимало проблем. Рето-романська мова, наприклад, майже зникла, італійська ледь животіє. До того ж, у трьох мов є підтримка - у мовних метрополіях - Франції, Німеччині, Італії (в українців іншої україномовної держави намає, спиратися можна лише на власні сили).
Щодо Канади, Бельгії, то обидві країни на межі розколу, який, гадаю - лише справа часу Квебек і Фландрія не сьогодні-завтра відокремляться і створять власні держави. І лінія розколу - саме мовна.
У Фінляндії, де поряд з фінською офіційною є ще й шведська мова, реально домінує фінська. І це природне прагнення до уніфікації. Мова - реальний і один з найдієвіших інструментів для об'єднання нації.
А от дво-, або тримовність, навпаки - інфікування націі, держави бацилами розколу. Саме цим і займається РФ зі своєю п'ятою колонною всередині України. А нав'язування власної мови (у нашому випадку зросійщення) - це вже майже відверта колонізація і поглинання однією нацією іншої. Це можно побачити й на прикладі Білорусі, народ якої практично втратив власну мову внаслідок введення російської як ще однієї державної мови. І незабаром ми можемо стати свідками, як Російська Федерація "прирастет" новими губерніями - Мінською, Гомельською, Полоцькою, Брестьською і т.д.
Так невже й ми знову дозволимо загнати себе о московське стійло?!
Немає коментарів:
Дописати коментар